Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (п. 295.5 ст. 295 Податкового кодексу україни ( далі – ПКУ)).
Згідно з п. 295.6 ст. 295 ПКУ суми єдиного податку, сплачені відповідно до абз. 2 п. 295.1 та п. 295.5 ст. 295 ПКУ, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.
Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі (пп. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ).
Тобто, з метою уникнення порушення термінів сплати авансових платежів ДФС рекомендує подавати до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки. Нормами ПКУ не передбачено розірвання строків відпустки.
Однак, якщо підчас відпустки ФОП – платником єдиного податку отримано дохід в готівковій та безготівковій, матеріальній або нематеріальній формі, вся його сума відображається в Книзі обліку доходів та декларації платника єдиного податку.
(Джерело: лист ДФС у листі від 26.07.2019 р. № 3501/6/99-99-13-02-03-15/ІПК)
