ДФС здійснено аналіз господарської діяльності платників податків у 2018 році, зокрема в частині здійснення експортних операцій, про що повідомлено листом від 28.01.2019 р. № 2559/7/99-99-12-03-01-17.
Незважаючи на запровадження Реєстру заяв відшкодування ПДВ та автоматичного контролю його забезпечення, залишаються випадки мінімізації податкових зобов’язань з ПДВ шляхом використання схем ухилення від оподаткування ПДВ через здійснення експортних операцій, невластивих основному виду діяльності, так званий “нетиповий експорт”.
Тож ДФС проводитиме детальний аналіз виявлених суб’єктів господарювання та вживатиме комплексних заходів щодо належного відпрацювання. В ході відпрацювання буде здійснено дослідження предмету реальності господарських операцій між “номінальним власником” та “реальним експортером” і реальність зміни майнового стану першого.
Також буде забезпечено аналіз:
- застосування цін на предмет відповідності звичайним;
- факту здійснення господарських операцій (чи лише складання документів) та дійсних змін в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства у зв’язку з його господарською діяльністю та встановлення таких елементів:
- встановлення спеціальної правосуб’єктності учасників господарської операції;
- встановлення зв’язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку;
- встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з ПДВ;
- встановлення факту надмірної сплати ПДВ у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.
До того ж враховуватиметься, що перепродаж товару експортером з невеликою націнкою майже завжди має позитивний фінансовий результат, що дозволяє говорити про наявність розумної економічної мети. У той же час суди неодноразово вказували на те, що незважаючи на наявність позитивного фінансового результату, податкова вигода від таких операцій для платника податків є набагато більш значною. Це, в свою чергу, нівелює суть господарської діяльності, оскільки суб’єкт повинен прагнути до отримання економічного ефекту від приросту активів, а не від мінімізації податкових зобов’язань. Таким чином, якщо розмір доходу від операції не є істотним порівняно з розміром податкової вигоди, то така операція може вважатися неправомірною.