Норма робочого часу працівників може бути різною залежно від багатьох чинників: тривалості робочого тижня, тривалості робочого дня, коли встановлені вихідні і т. д. Тому норму робочого часу роботодавці повинні розраховувати самостійно виходячи з режиму роботи, запровадженого на підприємстві, з дотриманням вимог триманням вимог статей 50 – 53, 67 і 73 КЗпП.

Листи Мінсоцполітики, які публікуються в ЗМІ щодо норми робочого часу не реєструються в Міністерстві юстиції України, а тому не є нормативним актом. Вони служать як рекомендації або, враховуючи те, що в них визначені всі нормоутворюючї фактори, як методичний посібник при розрахунку норми тривалості робочого часу на рік безпосередньо на підприємстві, установі, організації.

Якщо на підприємстві встановлений п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями в суботу та неділю при однаковій тривалості часу роботи за день впродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів, роботодавець може скористатися наступним розрахунком норми тривалості робочого часу на 2018 рік:

• при 40-годинному робочому тижні – 1994 години;
• при 39-годинному робочому тижні – 1950,0 годин;
• при 38,5-годинному робочому тижні – 1925,0 годин;
• при 36-годинному робочому тижні – 1800,0 годин;
• при 33-годинному робочому тижні – 1650,0 годин;
• при 25-годинному робочому тижні – 1250,0 годин;
• при 24-годинному робочому тижні – 1200,0 годин;
• при 20-годинному робочому тижні – 1000,0 годин;
• при 18-годинному робочому тижні – 900,0 годин.

(Джерело: лист Мінсоцполітики від 19.10.2017 р. №224/0/103-17/214).